Фото

RedTram.com

bigmir)net TOP 100

Наша кнопка

Княже Місто


Партнери

Коріння

Коли влада будується згори донизу, це називається диктатурою

Оскільки усі громадяни рівні у своєму безправ'ї, то логічно, що вони мають бути рівними і у своїх ілюзорних "правах". Абсолютна "політична рівність" виборців можлива тільки тоді, коли вони ні на що не впливають.

 Найбільшою загрозою для України є її нинішня державна система.

 Шалений опір реформам з боку владної верхівки та її методи ведення війни виглядають театром абсурду. Проте лише доти, доки не згадаєш про типологію державного правління. Після цього поведінка правлячого класу виглядає зовсім не наївною і не безумною, а навіть навпаки.

Форма державного правління — це спосіб організації верховної державної влади та ступінь участі населення в її формуванні. Влада твориться або "знизу", або "згори" – третього не дано. Відтак форма державного правління визначається тим, хто вибудовує керівні органи – громадяни чи правляча верхівка.

Якщо органи управління формуються знизу – це республіка (res publica, "справа суспільна", "річ посполита"), незалежно від того, кого обирають громадяни – президента, парламент чи обох одразу. Республіка тримається на вільних виборах. Це самоврядування народу, його життя власним розумом. Це природний шлях організації соціуму. Навіть якщо громадяни вільно обиратимуть собі монарха, наприклад, гетьмана чи короля, це все одно буде республіка.

Якщо органи влади формуються згори і не залежать (або мало залежать) від вибору суспільства – це диктатура. Вона може бути м'яка або жорстка, відверта або прихована, одноособова чи колективна: монархія, олігархія, теократія, державна бюрократія тощо. Важливо, що диктатура де-факто не залежить від вільного волевиявлення громадян. Диктатура – це не витвір народу, а зовнішнє керування народом, зовнішній диктат. Причиною виникнення диктатури є або завоювання іншою державою, або внутрішня узурпація влади.

Як відрізнити республіку від диктатури? За офіційною назвою? Але ж усі диктатури маскуються під народовладдя: навіть сталінські маріонетки називалися "республіками". Єдиний спосіб надійної ідентифікації форми правління – це "пізнання плодів", тобто реальної політичної практики та її результатів.

ЯК РОЗПІЗНАТИ РЕСПУБЛІКУ? За республіканської форми правління вертикаль вибудовують самі громадяни: об'єднуються у різнорівневі громади, формують органи влади та інші державні інституції, гуртом визначають їх фінансування та розвиток. Для всього цього їм необхідно досягати згоди, тому засадничою властивістю республіки є постійне прагнення до взаєморозуміння і консенсусу. Відтак республіка підтримує все, що сприяє порозумінню: ясні та справедливі "правила гри", культурну самобутність, державну мову, власний інформаційний простір.

Оскільки громадяни творять свою державу, то держава їм довіряє. Один з проявів довіри – позитивне ставлення до озброєння громадян, адже це захисники держави від зовнішнього і внутрішнього ворога. Завдяки організованим і озброєним громадянам держава може обходитися мінімальною чисельністю сил внутрішньої безпеки, натомість основну увагу приділяти армії.

Для захисту свого суверенітету республіка потребує сильних і здорових громадян, тому заохочує здоровий спосіб життя, високу народжуваність, якісне виховання, передову освіту.

Для республіканської форми правління абсолютно природним є такий стан, за якого всі громадяни виконують обов'язок захищати і підтримувати свою державу. Відповідно, рівними правами володіють ті, які виконують рівні обов'язки. При цьому, як казали в давні часи, "голоси не рахуються, а зважуються", тобто хто приносить більше корисні, той має більшу політичну вагу.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ДИКТАТУРУ? Диктатура є протилежністю щодо республіки, відтак її методи є протилежними за всіма описаними вище пунктами. Так, диктатор не зацікавлений у тому, щоб піддані об'єднувалися: що аморфніше населення, то сильніша його влада. Серед іншого, в інтересах диктатора розмивання мовної, етнічної та расової однорідності суспільства, адже тоді людям важче об'єднатися проти диктатури.

За диктаторського режиму влада зацікавлена у суспільних конфліктах, а тому заохочує їх і провокує. Зокрема, диктатура зацікавлена у підживленні екстремістських рухів, адже вони розколюють суспільство, відволікають від системних політичних проектів і виправдовують державні репресії. Відтак характерною рисою відвертої чи прихованої диктатури є постійні внутрішні конфлікти і війни низької інтенсивності.

Диктатура активно застосовує засоби маніпуляції громадською думкою і за допомогою псевдовиборів отримує потрібні їй результати. Нерідко в умовах прихованої диктатури зберігаються окремі демократичні інститути, проте їхній реальний вплив на політику зводиться до мінімуму.

Зазвичай диктатура ігнорує норми законодавства і спирається на силові структури, які здійснюють пряме насильство, репресії та терор. Через це її головна увага спрямовується на посилення поліції, внутрішніх військ та спецслужб.

Важливий індикатор диктатури: негативне ставлення до озброєння громадян, а також системні заходи з ослаблення народного здоров'я шкідливим харчуванням, алкоголем, тютюном, примусовою вакцинацією, токсичними ліками, фальшивою медициною тощо. Для диктатури народ є більшою загрозою, ніж зовнішній ворог.

Для диктатури властива абсолютна політична "рівність" голосів громадян, не обумовлена жодними обов'язками. А все тому, що політична нерівність громадян – це структурування суспільства, а диктатура зацікавлена у підтриманні суспільства в максимально неструктурованому, аморфному стані. З другого боку, за диктатури усі громадяни рівні у своєму безправ'ї, тож логічно, що вони мають бути рівними і у своїх ілюзорних "правах". Ідея політичної рівності виборців незалежно від їх внеску в розвиток держави (зокрема, рівність працюючих і пенсіонерів), рівносильна ідеї рівності цін на всі товари. Абсолютна "політична рівність" виборців можлива тільки тоді, коли вони ні на що не впливають.

ЯКА ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ? Згідно з описаною вище класифікацією, в Україні діє прихована колективна диктатура, конкретно – олігархія багатіїв. Вона опирається на:

- корупцію, непрозорість, незаконне збагачення,

- потужний репресивний апарат,

- маніпуляції суспільною думкою,

- імітацію демократичних виборів,

- протидію самоорганізації та озброєнню цивільного населення,

- штучне утримання двомовності,

- провокування збройних конфліктів (політологи стверджують, що нинішня правляча верхівка зацікавлена в гарячій фазі війни з Росією).

ЩО РОБИТИ? Корупція, репресії, збройні конфлікти, паразитизм органічно притаманні диктатурі. Тому вони існуватимуть в Україні доти, доки зберігатиметься існуюча форма державного правління. Відтак єдиний спосіб позбутися цих ганебних явищ – змінити форму державного правління. Врешті-решт, у статті 5 Конституції написано "Україна є республікою". Тож треба привести реальний стан справ у відповідність головному закону держави.